Наслідки обмеження пропускної спроможності залізничного перегону Комиш-Зоря–Волноваха

Про це повідомили генеральні директори ММК імені Ілліча та «Азовсталі» Юрій Зінченко й Енвер Цкітішвілі в ході виїзного засідання в Маріуполі Комітету Верховної Ради з питань транспорту.

За словами Зінченка, через гостру нестачу сировини на маріупольських меткомбінатах 4 з 8 доменних печей переведені на тихий хід. Існуюча пропускна здатність перегону Комиш-Зоря –Волноваха не дозволяє забезпечити повне завантаження доменного виробництва коксом і залізорудною сировиною.

Якщо тільки у мене буде працювати чотири доменні печі, а у нас сьогодні є замовлення, то це додатково дасть 1,5 млн тонн чавуну. Тільки по одному заводу. Це все піде на продаж, тому що сьогодні ми чавун продаємо в Америку. Це означає, що підуть податки в бюджет України. Отримаємо мінімум півмільярда доларів додатково валютних надходжень,

– сказав Зінченко.

Генеральний директор комбінату «Азовсталь» Енвер Цкітішвілі зазначив, що після розширення пропускної здатності перегону комбінат зможе збільшити виробництво чавуну також на 1,5 млн тонн, відповідно зростуть і податкові відрахування в український бюджет. За словами керівників підприємств, щоб розширити пропускну здатність залізничного вузла з сьогоднішніх 13 до 30 потягів на добу, «Укрзалізниці» необхідно всього 200-250 млн грн.

«Інвестиційний бюджет «Укрзалізниці» на 2016 рік – 11 мільярдів. Я думаю, що 250 мільйонів можна знайти, щоб вузол розширити», – вважає Зінченко.

Підвищення з 1 лютого 2015 залізничних тарифів на вантажні перевезення на 30% принесло «Укрзалізниці» від 8 до 10 млрд грн додаткового прибутку. За словами нардепа Володимира Гусака, транспортний комітет ВР очікує, що виручені кошти будуть спрямовані на модернізацію інфраструктури і рухомого складу.

Нам говорили, що ці кошти підуть на інвестиції. І буде вирішена проблема Камиш-Зорі. Пройшов рік, УЗ за рахунок цього підвищення отримала 8 млрд гривень, але проблема не вирішена. Я хочу всім пояснити, вантажні перевезення – суперрентабельні. За їх рахунок дотуються пасажирські перевезення. Я вже рік не можу добитися від залізниці пояснення, куди пішли ті 8 млрд гривень? Вирішення цієї проблеми дасть Україні 1,5 млн тонн металопродукції. Це, в першу чергу, економічне зростання,

– сказав народний депутат.

Генеральний директор «Метінвест-Шиппінг» Ірина Лямцева додала, що для доставки сировини комбінати змушені використовувати каботажні перевезення, що робить дорожчим вартість виробництва чавуну.

«При сьогоднішньому завантаженні перегону і каботажних перевезеннях наші меткомбінати завантажені тільки на 80%. За два роки війни меткомбінати не одну добу не пропрацювали з повним завантаженням. У підсумку ми втрачаємо 1,5 млн тонн сталі на рік, у вантажоперевезеннях – близько 6 млн тонн сировини і готової продукції. Помноживши на середню вартість оплати залізничного тарифу, порядку 30-35 млн доларів або одного мільярда гривень на рік втратила «Група Метінвест», – підкреслила вона.

Нагадаємо, «Група Метінвест» виділила понад 50 млн грн на ремонт резервного і відновлення основного моста через р. Кальчик, а також на ремонт рухомого складу «Укрзалізниці».