Головні новини 2 липня: Зеленський у Канаді, перемир’я не буде, Шарій і Клюєв ідуть в Раду

Зустрічі Зеленського в Канаді

Президент України Володимир Зеленський 2 липня прибув з першим офіційним візитом у Канаду.Там він планує зустріч з вищим керівництвом країни та візьме участь у міжнародній Конференції з підтримки реформ в Україні. Нашу делегацію на цій конференції очолить перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів.

Зеленський з дружиною Оленою вперше приїхали з візитом у Канаду

Читайте також: Які виклики стоять перед Зеленським у зовнішній політиці: коментар МЗС України

Зеленський вже зустрівся у Торонто з міністеркою закордонних справ Канади Христею Фріланд. Вони обговорили важливість об’єднання міжнародної коаліції для боротьби з агресією Росії. 

Зустріч Зеленського з Христею Фріланд

Гарант подякував Канаді за підтримку України на двосторонньому рівні і в рамках співпраці «Великої сімки» та ООН.

Зеленський підтвердив, що курс України на повноправне членство в ЄС і НАТО залишається незмінним. Він висловив сподівання на подальшу активну взаємодію з Канадою у питаннях євроатлантичної інтеграції нашої країни,

– наголосили у прес-службі президента.

Згодом Володимир Зеленський зустрівся з керівництвом Світового конгресу українців та Конгресу українців Канади і подякував їм за всебічну підтримку України.

Українська громада у Канаді є другою найбільшою українською діаспорою у світі. Наразі в Канаді проживає близько 1,4 мільйона українців

«Дякую кожному з вас за те, що ви завжди підтримуєте незалежність, нашу територіальну цілісність.Волонтерську та соціальну справу, яку ви робите, важко переоцінити. Йдеться про підтримку України з початку російської агресії», – наголосив Зеленський.

Зустріч Зеленського з українською діаспорою у Канаді

Він додав, що докладатиме усіх зусиль до підтримки української мови та євроатлантичного курсу держави.

У Конституції записано, що єдина державна мова в Україні – українська. Я як Президент, як гарант Конституції захищатиму українську мову, наш суверенітет і наш курс до Європи та НАТО,

– підкреслив президент.

Також Зеленський обговорив з представниками діаспори, як влада може покращити умови для українців, що живуть за кордоном. Зеленський підсумував: «Я хочу зробити так, щоб ви приїздили в Україну не в гості, а додому».

Читайте також: Офіс президента виключив Омеляна зі складу української делегації до Канади

Також у Канаді президент Володимир Зеленський поклав квіти до меморіалу жертвам Голодомору.

Українська делегація вшанувала у Канаді жертв Голодомору

Також Зеленський провів зустріч із заступником Директора-розпорядника МВФ Девідом Ліптоном. Під час неї глава держави заявив, що співпраця з МВФ залишається пріоритетом для України.

Читайте також: На дві країни менше: неприємні новини про безвізовий режим для власників українського паспорту

Гарант наголосив представнику МВФ, що гарантує незалежність Нацбанку України і висловив сподівання: новий парламент, який оберуть 21 липня, прийматиме реформаторські закони.

Україна налаштована проводити важливі реформи, спрямовані на стійкий економічний розвиток. Вже сьогодні економіка України зростає на 2-3% у рік, але цього недостатньо, бо суспільство вимагає більшого,

– сказав Зеленський.

Окрім того, Зеленський запросив делегацію МВФ повторно навідатися до Києва, аби досягнути домовленостей щодо нової програми.

Також Володимир Зеленський провів зустріч з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо.

Український президент зробив комплімент Джастіну Трюдо, назвавши його своїм натхненником. Так, Зеленський сказав, що прем’єр Канади надихнув його йти в політику.

Зеленський і Трюдо на зустрічі в Канаді

На спільному брифінгу Зеленський сказав, що перше питання, яке він обговорив з Трюдо, було настання миру в Україні.

Впевнений, що ми досягнемо реального прогресу тільки політико-дипломатичним шляхом. Врешті ми змусимо Росію зупинити ескалацію, забезпечити повне припинення вогню, розведення сил і звільнення всіх наших українських полонених,

– сказав Зеленський.

Також глава держави додав, що зацікавлений у поглибленні співпраці з Канадою у військовій сфері. Це стосується, зокрема, канадської військової тренувальної місії UNIFIER, яка буде діяти в Україні до 2022 року.

Окрім того, Трюдо і Зеленський мають невдовзі підписати угоду про постачання в Україну бронетехніки.

Також Зеленський і Трюдо домовилися про розширення дії двосторонньої угоди про вільну торгівлю на сферу послуг та інвестицій. Україна і Канада будуть працювати над посиленням двосторонньої економічної співпраці.

Серед іншого Україна і Канада мають намір підписати угоду про мобільність молоді. Зеленський вказав, що розуміє побоювання канадської сторони в питанні спрощення отримання віз, проте сподівається на консенсус у цьому питанні.

Президент України зазначив, що угода про молодіжні обміни дозволить українцям і канадцям приїжджати за спрощеною процедурою терміном до одного року на навчання і роботу.

Україна і Канада також підписали спільну угоду про кіновиробництво. Вона передбачає для України вихід на західний ринок, безпосередню участь у Міжнародному кінофестивалі в Торонто, спільне виробництво як повного метра, так і телевізійних серіалів.

Клюєв і Шарій балотуються у Верховну Раду

ЦВК 2 липня зареєструвала кандидатами у депутати проросійського блогера-українофоба Анатолія Шарія та екс-главу Адміністрації Президента України часів Віктора Януковича Андрія Клюєва. І це попри те, що вони фактично не жили в Україні останні 5 років, як цього вимагає закон. 

Читайте також: Це зрада інтересів України, – Садовий прокоментував реєстрацію кандитатом в нардепи Клюєва

Обоє охочих потрапити в Раду втекли з України: Шарій – ще у 2012 році, а Клюєв – у 2014 році під час Євромайдану. Клюєва досі розшукує Генпрокуратура та обіцяє затримати його по поверненню в Україну.

Є ухвала про затримання (Клюєва, – 24 канал) та доставку до суду. Звичайно, що вона має реалізовуватись,

– заявив в начальник управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк, який займається справою Клюєва.

ЦВК довелося зареєструвати Клюєва і Шарія, адже так вирішив Верховний суд. Адвокати обох спромоглися довести в суді, нібито політики таки проживали в Україні останні 5 років. Члени ЦВК не приховували обурення, але просто змушені були зареєструвати цих опальних персонажів.

ЦВК зареєструвала Андрія Клюєва та Анатолія Шарія кандидатами на вибори: відео

ЦВК неодноразово зверталась до ГПУ та інших правоохоронних органів, але додаткових документів щодо реального місцепроживання Клюєва так і не отримала.

На підставі листа Генпрокуратури ЦВК сказала, що пан Клюєв не проживає в Україні, відмовила в реєстрації. А суд сказав, що цей лист не є належним і ця інформація не підходить,

– пояснив Радченко.

Клюєв балотуватиметься у Раду в мажоритарному окрузі №46 у Донецькій області.

Ці рішення ЦВК неабияк обурили українців. Надвечір 2 липня на Майдані Незалежності в Києві зібралися кілька сотень людей на акцію протесту «Терпіти більше не можна». Під Стелою Незалежності вони встановили намет та символічну шибеницю.

Активісти встановили символічну шибеницю на Майдані

Читайте також: Чому ЦВК зареєструвала Шарія і Клюєва кандидатами у депутати, – роз’яснення адвоката і комісії

Протестувальники вигукували: «Ми втомились від лайна!». У руках вони тримали плакати з написами «Терпіти більше не можна», «Портнов, твій суд вже скоро», «Реваншуйте, на*уй». Також подекуди було чутно вигуки: «Хто замовив Катю Гандзюк?».

Протести на Майдані у Києві через дозвіл Клюєву і Шарію балотуватися в Раду / фото журналістів 24 каналу

Якщо за два дні ЦВК та ВСУ не розберуться, хто з них більше налажав, і не скасують рішення про реєстрацію цих двох покидьків – ми залишаємо за собою право від мирного протесту перейти до не мирного,

– наголосив ініціатор акції протесту, журналіст Роман Сініцин.

Активіст звернувся і до президента Володимира Зеленського, який є гарантом Конституції.

«В таких ситуаціях ви маєте говорити швидше, ніж люди, а не мовчати і ховатись. Якщо від вас не буде заяви з приводу ганебних рішень про реєстрацію на вибори антимайданівців-втікачів всупереч закону і конституції, то ми прийдемо і до вас. 2 дні. Час пішов», – додав журналіст.

Не обійшлися протести і без курйозних моментів. Учасники акції копнули журналіста видання «Страна.ua», оскільки він висловлював слова підтримки на адресу Шарія. Журналіст впав, проте ушкоджень не зазнав.

Журналіст видання «Страна.ua», який розгнівав активістів (зліва) / Фото Олени Кук (24 канал)

Однак Клюєва і Шарія таки можуть зняти 

Центральна виборча комісія може переглянути і скасувати рішення про реєстрацію екс-глави АП Сергія Клюєва та блогера Анатолія Шарія кандидатами в народні депутати. Однак для цього їй ще потрібні докази від правоохоронців про те, що Клюєв та Шарій не були 5 років в Україні.

Вона зазначила, що ЦВК вимушена була виконати рішення Верховного Суду, яким були знищені «всі докази». Зробили це для того, щоб не допустити зриву виборів.

Я відповідально заявляю: якщо який-небудь з державних органів найближчим часом надасть ЦВК хоч один доказ проживання цих осіб протягом останніх 5 років за межами України, я особисто внесу постанову про скасування їх реєстрації,
– написала секретар ЦВК на своїй сторінці у Facebook.

Перемир’я на Донбасі не буде

Тристороння контактна група не змогла домовитися 2 липня у Мінську про запровадження «хлібного перемир’я» на Донбасі. Усе через позицію Росії-агресора.

Читайте також: Розведення сил у Станиці Луганській: чи вказує щось на початок завершення війни

Також немає прогресу і в питанні звільнення утримуваних осіб на окупованих територіях, повідомила прес-секретар представника України в Тристоронній контактній групі Леоніда Кучми Дарка Оліфер за підсумками роботи ТКГ 2 липня.

Вона пояснила, що українська сторона не заперечує проти звільнення утримуваних у форматі «всіх встановлених на всіх встановлених». Водночас, Київ пропонує прискорити цей процес за допомогою покрокового виконання цієї формули. 

З приводу подальшого демонтажу фортифікаційних споруд в районі Станиці Луганської вирішено впродовж тижня узгодити графік знесення цих споруд, графік має погодити СММ ОБСЄ,

– додала Оліфер.

Наступна зустріч Тристоронньої контактної групи у Мінську запланована на 17 липня. Українська сторона надіється, що вона вийде більш конструктивною.

Окуповані райони Донбасу

Зауважимо, раніше українська сторона та представники окупаційних адміністрацій Донбасу, що підпорядковуються Росії, таки дійшли прогресу у питанні розведення сил в Станиці Луганській. 26 червня відбувся перший етап відведення українських підрозділів під наглядом ОБСЄ. Наступного дня, 27 червня в районі Станиці Луганської проросійські бойовики завершили перший етап відведення своїх сил і відійшли від пішохідного моста, відповідно до домовленості.

28 червня, попри обстріли, у зоні ООС відбувся другий етап розведення сил в районі Станиці Луганської. Через відхід військ у сірій зоні опинилися 74 будинки. І якщо там, як планується, знімуть мінні поля, то бойовики зможуть спокійно зайти в Станицю Луганську. Тобто безпосередньо в тил українських захисників.

Спостерігачів ПАРЄ не допустять на вибори в Україні

Глава Верховної Ради Андрій Парубій скасував офіційні запрошення для делегатів Парламентської асамблеї Ради Європи на парламентські вибори в Україні. Тепер представники організації не зможуть взяти участь у парламентських виборах 21 липня в якості міжнародних спостерігачів.

Парубій скасував запрошення для ПАРЄ здійснювати спостереження за достроковими парламентськими виборами в Україні,

– розповів глава української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв.

Напередодні профільний комітет Верховної Ради рекомендував нардепам ухвалити проект про призупинення участі української делегації в роботі ПАРЄ. Призупинення повинно бути тимчасовим – до отримання висновків Венеціанської комісії. Окрім того, комітет вважає за потрібне відкликати офіційні запрошення спостерігачам Ради Європи на дочасні парламентські вибори в Україні.

Чому спостерігачів ПАРЄ не допускають до виборів в Україні?Через те, що в ПАРЄ повернули делегацію Росії. Так, в ніч на 25 червня євродепутати більшістю голосів проголосували за те, щоб Російську Федерацію без жодних обмежень та стягнень повернули до складу ПАРЄ.

П’ять років Росія не мала права голосу в ПАРЄ, її відсторонили через анексію українського Криму у 2014 році. Увесь цей час потужне проросійське лобі намагалось повернути країну-агресора в організацію, проте Україна блокувала ці спроби. Врешті, на 5 рік війни на Донбасі і втрати Криму Росії вдалось повернутись в ПАРЄ.