«У своїх роботах прагну передати подих миті», — художниця Ольга Ковтун

Перевести сайт на Украинский

«Милуйтеся квітами, адже вони нагадують нам про красу життя», — писав всесвітньо відомий художник Клод Моне. А знаменитий письменник Едгар По називав квіти поезією землі.

Квітами на картинах української мисткині Ольги Ковтун можна милуватись нескінченно. Серед поціновувачів її робіт колекціонери не тільки з України, а й з Польщі, Німеччини, Франції, Італії, США, Канади…

В інтерв’ю «ФАКТАМ» художниця розповіла про весняні квіти у своєму творчому доробку.

«Ваші квіти пахнуть», — якось сказав один колекціонер"

— Моя серія робіт присвячена красі квітів як символу життя, тендітності та внутрішньої сили, — розповідає Ольга Ковтун. — Вона поєднує у собі елементи реалістичного жанру з декоративними акцентами. Частина робіт створена олією на полотні, інша виконана гуашшю на чорному папері. Обидва технічні підходи мені дуже близькі, бо дозволяють по-різному передати настрій квітки.

ВІДЕО ДНЯ

Я працюю з натури, коли це можливо, або за власними фото, зробленими під час прогулянок чи у саду. Але водночас прагну не просто передати точну форму, вловити стан — відчуття присутності, подих миті. Мене надихає техніка лесування, яка дозволяє створити ефект глибини й світіння кольору. Суть її у тому, що художник наносить багато прозорих або напівпрозорих шарів фарби один на одний. Кожен шар має бути дуже тонким, майже акварельним за прозорістю. Завдяки цьому створюється глибина, світіння кольору зсередини, тонкі нюанси й плавні переходи. У класичному олійному живописі лесування часто використовували старі майстри, щоб досягти ефекту «живого» кольору — ніби він дихає. Я люблю цю техніку за її поетичність і медитативність. Вона вимагає терпіння й уваги, але натомість дарує можливість створити справжнє світло на полотні.

Ольга Ковтун: «Мені завжди подобалося створювати образи, які несуть не лише естетичну насолоду, але й внутрішній зміст, емоційну глибину»

РЕКЛАМА

— Які були найнесподіваніші відгуки щодо ваших квіткових натюрмортів?

— «Ваші квіти пахнуть, я ніби вдихаю їх аромат, коли дивлюся на картину», — якось сказав один колекціонер, який має у своєму зібранні вже кілька моїх творів. Такі слова надихають.

Іриси на картині Ольги Ковтун, як справжні

РЕКЛАМА

— Дуже гарна ваша картина «Маленька весна»…

— Цей портрет я створила з великою ніжністю. Дівчинка з блакитними очима, її чистий погляд, довге золоте волосся і вінок із весняних квітів стали втіленням образу юної весни — щирої, сповненої життєвої сили. Я прагнула передати внутрішнє світло, яке вона випромінює. Квіти в її руках — це ніби подих природи, що пробуджується, а м’які барви — моя спроба зберегти той момент дитинства, коли світ ще безтурботний.

«Маленька весна» — одна із кращих робіт художниці

— Краса!

РЕКЛАМА

— А от картина «Подих вітру». Який він — теплий чи прохолодний? І що буде далі? Все може змінитись, але не дівчина, не її внутрішня свобода і сталість. Вона уособлює образ сили й тендітності водночас. А ще у цій картині філософія швидкоплинності часу.

Картина «Подих вітру» Ольги Ковтун, за її словами, втілює філософію швидкоплинності часу

«У мене вже є кілька ескізів для шовкових хустин»

— Як думаєте, чому квіткові мотиви сьогодні такі популярні у мистецтві та моді? Чи не думали ви перенести свої квіти на тканини та співпрацювати з Будинками моди або дизайнерами?

— Квіткові мотиви завжди були близькими людині, але сьогодні їхня популярність у мистецтві та моді має особливе підґрунтя. У світі, де багато тривоги, невизначеності й візуального шуму, квіти дають відчуття спокою, природної краси й стабільності. Вони нагадують про цикл життя, відродження, мить, що минає — і водночас про внутрішню силу й надію. Люди тягнуться до символів, які заспокоюють і надихають. Квіткові образи — це візуальна мова, що зрозуміла на інтуїтивному рівні.

У моді квіти також виконують роль м’якої противаги до технологічного та урбаністичного світу — вони повертають до природи, жіночності, свободи. У мистецтві ж квіткові сюжети дозволяють дослідити глибокі емоційні теми — від радості до втрат — у формі, яка водночас є простою й багатозначною.

У мене вже є кілька ескізів для шовкових хустин. Але поки не вистачає часу на реалізацію цього задуму. Я відкрита для співпраці, але поки не було такої нагоди.

— Які дива траплялись у вашій творчості?

— Якось я показала у сторіз свою робіту, І одна жінка мені написала: «У моєї мами в саду росли саме такі квіти. Я давно їх не бачила, і зараз вони ніби знову поруч.» Такі моменти — це справжнє диво.

Натюрморт з трояндами Ольги Ковтун вражає красою

«Квітковий натюрморт „У вазі з пташкою“ — запрошення до тиші, до внутрішньої зосередженості, до відчуття краси у простих речах»

— Яка робота ваша улюблена?

— Одна з них — квітковий натюрморт «У вазі з пташкою». У цій невеликій, але вишуканій роботі я прагнула поєднати дві теми, які мені особливо близькі — тендітну красу природи та символіку захисту й надії. Барвисті братки, написані в техніці багатошарового лесування, постають мов живі — кожна квітка має свій настрій і характер. Вони зібрані у вазу, розписану мотивами стилізованої флори й пташки. Пташка тут не випадкова — вона мовчазний охоронець цієї композиції, що уособлює душу, свободу і водночас вразливість. Мені завжди подобалося створювати образи, які несуть не лише естетичну насолоду, але й внутрішній зміст, емоційну глибину. Цей натюрморт — запрошення до тиші, до внутрішньої зосередженості, до відчуття краси у простих речах. Саме такі роботи я створюю у своїй майстерні в Києві, коли місто дихає тривогою, а мистецтво стає формою молитви.

Квітковий натюрморт «У вазі з пташкою» — одна із улюблених робіт мисткині

— Як краще квітковими натюрмортами декорувати оселю?

— Такі квіткові композиції пасують до інтер’єрів у стилі неокласика, скандинавський мінімалізм, етностиль чи еклектика. Вони додають простору м’якості, спокою й теплоти, створюють відчуття гармонії. Олійні полотна стануть акцентом у вітальні чи спальні, а роботи гуашшю добре виглядатимуть у затишному кабінеті або кухонній зоні — вони мов віконце в природу, яке завжди з тобою.

— Квіти яких художників ви вважаєте найгарнішими у світовому та українському мистецтві та чому?

— Для мене особливо цінні роботи голландських майстрів Золотої доби та, безумовно, української художниці Катерини Білокур. Голландські натюрморти XVII століття — це справжні шедеври майстерності. Такі художники як Ян Давідс де Хем та Рахел Ройш створювали квіткові композиції з неймовірною увагою до деталей, глибоким символізмом і майже фотографічною точністю. Але за цією красою — не просто декоративність. У кожній квітці — роздуми про швидкоплинність життя. Лесування в їхній техніці грало ключову роль: тонкі шари фарби створювали ефект світла, яке ніби ллється зсередини квітки.

Катерина Білокур — це зовсім інша естетика, але така ж глибока. Її квіти — це не просто рослини, а душі природи. Вони ніби розмовляють із глядачем. Її роботи дихають любов’ю до рідної землі, до кожної травинки. Не маючи академічної освіти, вона інтуїтивно створювала композиції, в яких поєднується фольклорна щирість і космічний масштаб бачення.

Обидва підходи — голландська стримана розкіш і українська одухотворена щирість — мені дуже близькі. Вони надихають по-різному, але однаково глибоко.

Раніше про свою колекцію первоцвітів на самоцвітах «ФАКТАМ» розповідала полтавська майстриня Юлія Котова.

Фото з альбому Ольги Ковтун

Источник

Сео продвижение Одесса