«Діти не повинні спостерігати, як батьки ламаються»: співачка Тоня Матвієнко про виклики під час великої війни

Перевести сайт на Украинский

Популярна співачка Тоня Матвієнко зізнається, що почне мріяти тільки після закінчення війни. Зараз вона робить все задля перемоги, влаштовуючи благодійні виступи в Україні та за кордоном. Тоня тільки-но повернулася з гастролей Америкою, де збирала кошти на допомогу ЗСУ. Артистка каже, що саме музика допомагає їй триматися всі роки великої війни та не впадати у депресію.

В ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» Тоня Матвієнко пригадала початок повномасштабного нападу, найстрашнішу втрату та створення хіта «Кульбаби».

«Велика втрата, яка завжди зі мною»

— Тоню, що ви відчуваєте на четвертий рік великої війни?

ВІДЕО ДНЯ

— Бачу, що люди стали свідомішими у своїх діях. Зараз, як ніколи, потрібно цінувати життя й бути у реальності. Але водночас багато хто почав сприймати війну як щось далеке, щось десь там, на лінії фронту… Я бачу на вулицях міст дедалі більше нових автівок 2023−2024 років випуску. Бачу нові готелі, ресторани… І досі не можу звикнути до фрази «економічний фронт». Одного дня ти будеш готовий віддати все, але буде пізно. Не дай Боже побачити те «колись». Тож хочу побажати кожному бути чесним — робити те, що можете! Бути відповідальним перед собою і перед тими, хто зараз на передовій захищає твій дім і твою родину. Не забувати донатити! Попри все, я бачу навколо справжню взаємодопомогу. Навіть у шоубізнесі з’явилося особливе братерство. Ми стали одним цілим, щиро підтримуємо один одного. Попри втому та біль, продовжуємо жити, працювати, творити. Український народ — незламний.

— Що за цей час для вас змінилося назавжди?

РЕКЛАМА

— Життя без мами. Велика втрата, яка завжди залишиться зі мною. І війна, звісно. Вона змінила все. Ми виснажені, психологічно втомлені. Живемо в невідомості — не знаємо, чи буде майбутнє, чи прокинемось завтра. Тепер кожен день ти або виживаєш, або проживаєш, або намагаєшся знаходити радість. І ці стани постійно змінюються.

— Багато хто каже про втому, депресію. Як ви тримаєтеся?

— Інколи розумію, що перебуваю в депресії. Але мене надихають моя родина та творчість. Я не можу просто зануритися в цей депресивний стан, тому змушую себе підійматися й діяти. Дітям потрібно бачити усміхнену маму, відчувати, що все добре. Вони не повинні спостерігати, як батьки ламаються. Я намагаюся зробити так, щоб моя дитина не бачила, наскільки мені важко. Не просто лежу на дивані — співаю, займаюся благодійністю, бо така моя натура: я дуже хочу допомагати. Як тільки зупиняюся, депресія накриває мене з головою. Але коли я в роботі, у русі, — виходжу з цього стану.

РЕКЛАМА

Тоня Матвієнко під час зйомок кліпу «Така, як є»

«Єдине, що мене рятує від депресії»

— Ваші пісні «Кульбаби», «Ліхтарики» — наче нове дихання. Творчість змінилася за цей час?

— Гадаю, ні. Так, пісня «Кульбаби» дещо в незвичній для мене манері виконання. Але на цей експеримент я пішла ще до війни — пісню записала як раз за день до початку повномасштабної. Тоді вже знала, що це потенційний хіт. Але на все свій час. Саме цей трек дав мені можливість зібрати Жовтневий палац, вперше з часів ковіду поїхати з програмою в тур містами країни та збирати зали. На піку популярності «Кульбаб» я записала в тій же манері пісню «Ліхтарики». Чи продовжу співати в такій манері й далі, час покаже. Для мене головне — відчувати пісню, бачити себе в ній. Але ніколи не допущу, щоб та ж депресія або війна вплинули на творчість.

Концерт співачки в Жовтневому палаці

— «Ліхтарики» швидко стали хітом. У чому їхній секрет?

РЕКЛАМА

— Не впевнена, що це вже хіт. Поки що я не чула настільки масового фідбеку, але маю певне розуміння цього процесу. Думаю, секрет у тому, що після «Кульбаб» зросла увага до мене як до артистки. І вирішальну роль зіграв не стільки сам трек, скільки відеоряд. Вперше в кар’єрі я випустила мультиплікаційне відео до пісні. Але там стільки сенсів. Кожен українець знайде в ньому себе.

— «Кульбаби» зараз наче отримали «нове життя». Люди втомилися від складнощів?

— Мені здається, що пісня сама по собі крута, і справа не в якихось складнощах. Коли я її записувала, а потім виконувала на концертах, це було природно — я була собою. Я дуже легка й проста за натурою. Мені надзвичайно приємно, що люди відчули мою щирість, адже ця пісня — це моє серце. В ній вся я, Тоня Матвієнко. До речі, саме на честь «Кульбаб» і називався мій тур. А 12 квітня, на свій день народження, з цією програмою виступлю на одній зі столичних сцен.

«Страх і хаос в голові»

— Були часи, коли вам зовсім не хотілося співати?

— Ні, бо саме це єдине, що мене рятує від депресії й дає змогу не здаватися. Як для когось поспівати в караоке — для мене це те саме. Я вірю, що кожна людина коли-небудь співає. Це може бути від суму або радості — це вихід емоцій. Хтось плаче, а я співаю.

— Згадуєте початок великої війни?

— Намагаюся не згадувати. Хіба що в контексті про «Кульбаби», коли доводиться згадувати, як створювалася пісня за день до великої війни. А відчувала те ж саме, що і вся країна, — страх і якийсь хаос в голові, що робити. І, звісно, турбувалася, як забезпечити захист дітям.

— Як реагує на постійні тривоги ваша донька Ніна?

— Найчастіше тривоги в Києві вночі. В цей час Ніна вже спить. На жаль, в нашому приватному будинку немає де ховатися. Я намагаюся не казати, де, що й куди летить, щоб раптом не наврочити. Головне для Ніни — коли є поряд тато, мама й вона не сама.

Тоня Матвієнко з чоловіком Арсеном Мірзояном та донькою Ніною

— Що лякає вас найбільше?

— Невизначеність того, що буде попереду. Раніше ми могли планувати своє майбутнє: одружитися, мати дітей, заробити, відкласти гроші, навіть спланувати відпустку. А тепер усе це зникло. Оце мене найбільше лякає. Ти не можеш спланувати й не знаєш, що з нами буде.

— Ви зізнавалися, що хотіли б потрапити на «Євробачення»…

— Так, бажання було. Але для цього потрібна хітова пісня. Та зробити бодай перші кроки. Зареєструватися, наприклад, у відборі (усміхається. — Авт.). Під час війни, після смерті мами, такого бажання не було. Але якщо дійсно буде бажання та пісня, зроблю перший крок — можливо, візьму участь у відборі.

— Чи уявляєте життя після війни?

— Просто хочу, щоб війна закінчилася. Хочу відчути полегшення, радість і разом з народом відсвяткувати нашу перемогу. Хочу плакати від щастя. А мрії… Вони прийдуть після того, як війна закінчиться, коли будемо жити під мирним небом.

Раніше в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» фіналіст Нацвідбору, співак Khayat розповів про виклики під час великої війни, свої почуття, моменти депресії та родину, яка його надихає.

Источник

Сео продвижение Одесса